Mail.ruПочтаМой МирОдноклассникиВКонтактеИгрыЗнакомстваНовостиКалендарьОблакоЗаметкиВсе проекты

подскажите стих про снежинку на украинском языке.

Наталья Демидяк Ученик (206), закрыт 13 лет назад
Лучший ответ
Lady_Perfection Искусственный Интеллект (138426) 13 лет назад
Сніжинка тає на лодоні
Як серце тає від твого тепла,
Мені життя за мало для любові,
Мені любові мало для тепла.
___________________________
Сніжинка
Люта завірюха тебе в мене вкрала,
Закрутила, завертіла, в себе закохала.
Вона, гарна і могутня, людину в мені вбила
І беззахисну сніжинку із мене зробила.
Я літаю і не знаю, чи тебе побачу.
Якщо спіймеш у долоні, розтану, заплачу.. .
Ти глядітимеш на мене, самотню краплину,
І не знатимеш, що це - твоя мила дівчина.
Я лиш гляну в твої очі, більш мені не треба.
Хмаринкою стану й полину до неба.
__________________________________________
Сніжинки

Пролітають біленькі сніжинки

І сріблясто на сонці блищать.

Мамо, мамо, чому я сніжинки

Не умію ніяк упіймать?

Вже здається, що ніби й спіймаю,

А відкрию долоню: нема!

Лиш водичка з долоні стікає.

Лиш водичка в долоні сама.

Каже мама здивовано доні:

- А чи знаєш, чому це так є?

Бо у тебе тепленька долоня,

А сніжок від тепла розтає.

І помислила доня хвилинку,

Рукавичку наділа свою.

- Мамо, - каже, - тепер я сніжинку

Вже напевно, напевно, зловлю!
Остальные ответы
Laura Petrarkina:) Искусственный Интеллект (104324) 13 лет назад
Ми в небі народилися,
Сніжиночки малі,
А нині ми спустилися
До рідної землі.
Веселими, грайливими
Літаєм навкруги
І стелем білі килими
На поле, на луги.
Хай живиться водицею
Вся матінка-земля,
Щоб буйною пшеницею
Прослалися поля.
***

Ой, летять, летять сніжинки
На будинки, на ялинки,
На дороги, на поля —
Біла-біла вся земля!

Сніг лапатий, сніговій.. .
Здрастуй, свято — Рік Новий!

Вийшов Дід Мороз з хатинки,
Зупинивсь біля ялинки,
Нас чекає на сніжку
В срібно-білім кожушку.

У вогнях ялинка сяє,
А Снігуронька співає:
— Люба зимонько-зима!
Веселіш, як ти, нема!
***

Пролітають біленькі сніжинки
І сріблясто на сонці блищать.
Мамо, мамо, чому я сніжинки
Не умію ніяк упіймать?

Вже здається, що ніби й спіймаю,
А відкрию долоню: нема!
Лиш водичка з долоні стікає.
Лиш водичка в долоні сама.

Каже мама здивовано доні:
— А чи знаєш, чому це так є?
Бо у тебе тепленька долоня,
А сніжок від тепла розтає.

І помислила доня хвилинку,
Рукавичку наділа свою.
— Мамо, — каже, — тепер я сніжинку
Вже напевно, напевно, зловлю!
***

Тоненькі сніжинки
На мене сідають,
Мене за ялинку,
Напевне, вважають.

Не знають сніжинки —
Смішинки тоненькі,
Що я — не ялинка,
А просто — Оленка!
Источник: дошколенок. киев. юа
Похожие вопросы