Lady_Perfection
Искусственный Интеллект
(138426)
13 лет назад
Сніжинка тає на лодоні
Як серце тає від твого тепла,
Мені життя за мало для любові,
Мені любові мало для тепла.
___________________________
Сніжинка
Люта завірюха тебе в мене вкрала,
Закрутила, завертіла, в себе закохала.
Вона, гарна і могутня, людину в мені вбила
І беззахисну сніжинку із мене зробила.
Я літаю і не знаю, чи тебе побачу.
Якщо спіймеш у долоні, розтану, заплачу.. .
Ти глядітимеш на мене, самотню краплину,
І не знатимеш, що це - твоя мила дівчина.
Я лиш гляну в твої очі, більш мені не треба.
Хмаринкою стану й полину до неба.
__________________________________________
Сніжинки
Пролітають біленькі сніжинки
І сріблясто на сонці блищать.
Мамо, мамо, чому я сніжинки
Не умію ніяк упіймать?
Вже здається, що ніби й спіймаю,
А відкрию долоню: нема!
Лиш водичка з долоні стікає.
Лиш водичка в долоні сама.
Каже мама здивовано доні:
- А чи знаєш, чому це так є?
Бо у тебе тепленька долоня,
А сніжок від тепла розтає.
І помислила доня хвилинку,
Рукавичку наділа свою.
- Мамо, - каже, - тепер я сніжинку
Вже напевно, напевно, зловлю!
Laura Petrarkina:)
Искусственный Интеллект
(104324)
13 лет назад
Ми в небі народилися,
Сніжиночки малі,
А нині ми спустилися
До рідної землі.
Веселими, грайливими
Літаєм навкруги
І стелем білі килими
На поле, на луги.
Хай живиться водицею
Вся матінка-земля,
Щоб буйною пшеницею
Прослалися поля.
***
Ой, летять, летять сніжинки
На будинки, на ялинки,
На дороги, на поля —
Біла-біла вся земля!
Сніг лапатий, сніговій.. .
Здрастуй, свято — Рік Новий!
Вийшов Дід Мороз з хатинки,
Зупинивсь біля ялинки,
Нас чекає на сніжку
В срібно-білім кожушку.
У вогнях ялинка сяє,
А Снігуронька співає:
— Люба зимонько-зима!
Веселіш, як ти, нема!
***
Пролітають біленькі сніжинки
І сріблясто на сонці блищать.
Мамо, мамо, чому я сніжинки
Не умію ніяк упіймать?
Вже здається, що ніби й спіймаю,
А відкрию долоню: нема!
Лиш водичка з долоні стікає.
Лиш водичка в долоні сама.
Каже мама здивовано доні:
— А чи знаєш, чому це так є?
Бо у тебе тепленька долоня,
А сніжок від тепла розтає.
І помислила доня хвилинку,
Рукавичку наділа свою.
— Мамо, — каже, — тепер я сніжинку
Вже напевно, напевно, зловлю!
***
Тоненькі сніжинки
На мене сідають,
Мене за ялинку,
Напевне, вважають.
Не знають сніжинки —
Смішинки тоненькі,
Що я — не ялинка,
А просто — Оленка!
Источник: дошколенок. киев. юа