Mail.RuПочтаМой МирОдноклассникиИгрыЗнакомстваНовостиПоискВсе проекты

Стих на тему (охорона природи рідного краю) по украинскому языку пожалуйста найдите!

Ученик (232), закрыт 3 года назад
Стих на тему (охорона природи рідного краю) по украинскому языку пожалуйста найдите!

Мне надо стих на тему охорона природи рідного краю для урока екологи
Лучший ответ
(см. также мой ответ http://otvet.mail.ru/question/58313622/ )

Думаєш в природі повна злагода
Елегійність, тиша голуба?
Ні, природа нам щодня нагадує,
Що в житті і спокій – боротьба.

Якщо ти віриш у майбутнє
В його прийдешність, у життя,
Дзвони у дзвони, кричи людям
Бо більш не буде вороття.
Віддай забуту свіжість травам
Відмий від бруду всі хмаринки,
Відреставруй нам синє небо
Та дощ крізь сито проціди.

Хай оживе вода Дніпрова,
Правічні височать дуби,
І хай полин, трава-чорнобиль
Не стане символом біди.
....

Він стогне і плаче наш Славута
Закута в кайдани Дніпрова вода
У нафтових плямах. У викидах бруду
На поміч зове, щоб не сталась біда.

Не смійте губити вкраїнську перлину
Бо він хоч і хворий, але ще живий
Врятуйте Дніпро, нехай він не згине
Хай хвиля його кришталево шумить.

На світі ніхто і ніколи не зайвий
Ні вовк, ні лисиця, ні боягуз-зайчик
Корисні комахи, потрібні і птахи
І риби, і краби, і ставкові жаби.
Що жайвір без степу, а ліс без кроншнепа,
Як нам без лелеки, що летів здалека
Як лікар для серця дзвінкий соловейко
Потрібні ж і лосі, вони ж тут не гості
Тушканчик вухатий і дятел пихатий
І лебеді білі, й жуки, й рукокрилі
Вони ж то тутешні, брати наші менші.

Пам’ятай зеленого коника біля твоїх ніг.
Пам’ятай тихий вітер, що між травами пробіг
Незабудь приголубить у лузі ромашку,
Посади деревце – це для тебе не важко.
Пожалій деревце, не засмучуй колодязь.
Це ж для тебе усе, це - твій дім, це – природа.

Берімо люди, землі, води,
Кожну квітку в лузі, деревце,
Вбивцею не стань
....

вірш Сергія Павленка

«Двоколірний вірш»

Коли де-небудь квітку бачу,

“Зірви! ” – кричить мені, аж плаче.

Повз деревце іду зелене,

“Зламай! ” – схиляється до мене.

В гніздечку пташку стріну в гаї,

“Зжени! ” – мерщій мене благає.

“Забий! ” – з болота жаба просить,

“Замуч! ” – цвіркун сюркоче в просі...

Хай буде краще – навпаки!

Коли де бачу квітки очі,

“Люби! ” – вона мені шепоче.

Повз деревце іду зелене,

“Привіт! ” – схиляється до мене.

В гніздечку пташку стріну в гаї.

Питає плашка: “Як ся маєш? ”

“Спочинь! ” – з болота жаба просить,

“Всміхнись! ” – цвіркун сюркоче в просі.

Який же світ кругом чудовий!

Додому йду в добрі й любові.

....

Гален
Звернення
Дмитро Павличко
До вас, мої рідні, звертаюся я –
Найменший у нашій сім'ї:
Стоїть на узліссі ялинка моя –
Не зрубайте її!
На озері плаває пташка моя –
Не убийте її!
Яскріє на небі зірка моя –
Не згасіте її!
Світ-казку будує мрія моя –
Не спиняйте її!

....

Ой у полі криниченька,
Там холодна водиченька.
Це було вже давно-давно,
Варто зняти про це кіно.
Буде хлопець про це ходити
І захоче води пити.
Ой, юначе, не пий води –
Всі ж нітрати течуть туди.
І відходи із стічних ям,
Завдадуть вони шкоди нам.
Ой у полі криниченька,
Зникла вся там водиченька.

....

Спасибі людям, що зростили ліс

М. Познанська

Спасибі людям, що зростили ліс:
І за красу отих зелених кіс,
В яких стоять гнучкі берізки білі.
Коли б не ліс, не знали б ми проте,
Що є фіалка й пролісок на світі,
Як у маю конвалія цвіте –
Найкраща, найніжніша серед квітів.
Від суховіїв сохнула б земля,
була б вона подібна до пустелі,
А ліс накличе хмару на поля -
Дощі проллються весняні, веселі...
Спасибі ж людям, що зростили ліс:
За всі дуби, ялини в пишнім гіллі
Іза красу отих зелених кіс,
В яких стоять гнучкі берізки білі.
Остальные ответы
Послухай, як струмок дзвенить.

Як гомонить ліщина, -

З тобою всюди кожну мить

Говорить Батьківщина.

Послухай, як трава росте,

Напоєна дощами,

І як веде розмову степ

З тобою колосками.

Послухай, як вода шумить –

Дніпро до моря лине –

З тобою всюди кожну мить

Говорить Батьківщина ( Петро Осадчук ).

„ Буваю, часом сліпну від краси,

Спинюсь, не тямлю, що воно за диво, -

Оці степи, це небо, ці ліси, -

Усе так гарно, чисто, незрадливо,

Усе, як є – дорога, явори,

Усе моє, все зветься Україна.

Така краса, висока і нетлінна,

Що хоч спинись із Богом говори.. . ( Ліна Костенко) .

Он повзе мурашка,

Он хлюпоче річка.

Не зривай ромашку,

Не топчи травичку.

В зелені діброва,

В китицях ліщина.

Глянь яка чудова наша Україна.

Журавлі над лугом

Линуть рівним клином.

Будь природі другом ,

Україні – сином (Анатолій Камінчук ).

Похожие вопросы