Петро Одарченко, професор-мовознавець из США (надеюсь, его сложно назвать клятим москалем), пишет:
1. Дослідження мови видатних українських письменників, наукових діячів, літературознавців, мовознавців свідчить про те, що форма "на Україні" є панівна в українській літературній мові, що ця традиційна форма - нормативна.
2. У мові Тараса Шевченка основна форма - "на Україні". Вона найчастіше вживається в мові великого українського поета. Інші форми - "в Україні", "в Украйні" вживаються у творах Шевченка значно рідше. В прозі, зокрема в листах, Т. Шевченко завжди вживав форми "на Україні".
3. Як виняток форма з прийменником "в" вживається тоді, коли перед іменником "Україна" є прикметник: "в самостійній Україні", "в Західній Україні". Але майже завжди вживається - "на Правобережній Україні", "на Лівобережній Україні", "на Великій Україні".
4. Теорія про "недержавну" форму "на Україні" (проф. І. Огієнка - митрополита Іларіона) абсолютно безпідставна, надумана й шкідлива. Вона суперечить загальновживаним нормам української літературної мови.
("Про культуру української мови", вид-во "Смолоскип, Київ, 1997 р., стаття "Словосполучення на Україні»)