А чем отличаются в украинском языке значения слов ТРАВЕНЬ и ВЕСНОТРАВЕНЬ?

Образно-поетична мова Володимира Івасюка* не менш різноманітна і становить собою органічне поєднання традиції й експерименту. Як вже наголошувалося, його образи й лексика творів дуже близькі до народнопісенної творчості. Часто зустрічаємо у творах складені слова. Це традиційна лексика епічного і ліричного українського народнопісенного і літературного пластів, яка корениться у церковнослов’янській лексиці й має аналог ще у давньогрецькому епосі. Сюди слід віднести образну складену (composita) лексику, яка належить до різних частин мови, як от чар-зілля, сонце-рута, водограй, також – водо-водограй, світе ясен-цвіт, любов-зажура, зелен-колос, видноколо, сніговії, надвечір’я, опівночі, неспокій, первоцвіт, стоголосий, недоплетений, незрівнянна; видається, що лексема ВЕСНОТРАВЕНЬ із «Двох перстенів» – авторський неологізм. Маємо й цілком модерні, постіндустріальні образи-новотвори на кшталт «атланти-терикони» («На швидких поїздах»). Крім того, зустрічаємо у різних творах великий пласт суто діалектних висловів та слів: днина, ненька, легінь тощо. Окремо слід відзначити випадки вживання вкорочених форм прикметників, що теж характерне для народно-поетичного мовлення: зелен, повен, злотих.
*Владимир Ивасюк - автор знаменитой пестни "Водограй" 1970г., "Червона рута" 1970 г. и других известных песен и стихов.