А вы сочиняете стихи иногда? Можете поделиться своими стихами? И как вам мои стихи?

Иногда по настроению. Про сестренку:

Джищ Марина бе̧дзє з нами.
Єсть як лавіна под щнєгами —
Без джве̧ку з тилу ще̧ закрада,
Повалі, пжикриє, як бяда.
І тилько напшуд идзє шляк.

Єсть як очєан в час бужови,
Як гром всро́д хмур, без жадней мови.
Пшеража тих, цо з даля со̧,
А тим, цо знайо̧ — дає дом.
В тим огню, цо аж тли й пали,
Пе̧кно наментнощчі ще одсланя.

Для тих, цо вєдзо̧, люб кто нє,
Марина плонє, якби сен —
Як латарня всро́д чємных сцен.
Для єдних знак, для іних лзи,
Латарне̧ відачь тилько з води.
Гди шум поднєщє — час юж бичь,
Пановє, буржа бе̧дє ищчь!

Марина — дика, непокорна,
Нє зноси рєгул, жадных прав.
До экстази допровадза,
Гди злощчь розбудзи ще̧ в нєй раз.
Вульгарна часем, часем щмеє,
В коц вплечёна, лзе̧ залєє.
То щвєчі нічмм гвязди бляск,
То знову мрочна якби врак.

Єй нє поймеш, йо̧ почуєш.
Єсли з ніо̧ жичь умеш — кро́люєш.
Нє зноси заздрощчі, фалшу,
Ани кнучя, ани кшивд в маршу.
Леч коха чулощчь и пєшчои,
Мручи як кот — в свей просточє.

Можна гласкачь йо̧ по ушку,
З ре̧ки кармичь, хваличь в слушку.
Щвят фантазї, лёт пшез ляс,
Серце огжачь до лез враз.
И втеди пшез буже, пшез мрози
Она станє ту пшед тобо̧ —
Кохачь бе̧дє дико, з тобо̧,
І вєрна бе̧ндє аж по гро́б,
Хочь нє умєєми ми так зно́в.