Я такий, який є, і мене не зламать, І все, тому що –

Морква на городі,

У саду бджола.

Жаба на болоті

Крила розвела.

XOче полетіти,

Тихо каже Ква!

Але в небо взмити

Не дає Москва.

Знають, знають хитрі

Кляті москалі

Те, що у повітрі -

Жаби - королі.

Що, розкинув крила,

Мов зелений птах

Цілий день парила б

Жаба в небесах.

Що могла б дістати

Навіть до зірок,

Що створив літати

Жаб зелених Бог.

Але щось тримає,

Тягне до трави.

Жаба точно знає –

То рука Москви.

В ній залізні пальці,

Як кільцем взяли.

Тримають за яйца

Жабу москалі...

Кажуть, що не треба.

Кажуть: Ти – лайно!

Але цілить в небо

Жаба все одно.

I Xоча минають

Ці тяжки часи,

Досі заважають

Жабі руські пси.

Годі, кляте стерво,

Золота Москва,

Жаба ще не вмерла,

Жаба ще жива!

Жаба ще порине

В синю далечінь,

Бо немає нині

Краще жаб створінь.

...отак, жулько ))