Fatamorgana
Высший разум
(176740)
14 лет назад
Орудний відмінок (інструменталіс) - відповідає на питання «Ким?» , «Чим?» , означає засіб, інструмент, яким робиться дія:
* Немов снігом за шкуру сипнуло.
* Крим відомий гарними краєвидами.
В орудному відмінку однини іменники другої відміни мають закінчення -ом, -ем (-єм) і -ям, -им.
1. Закінчення -ом мають усі іменники чол. та середн. роду твердої групи, -ем (після голосного та апострофа — -єм) — іменники чол. та середн. роду мішаної та м’якої груп (крім іменників середн. роду, що закінчуються на -я) : майстром, містом, робітником, селом; бійцем, кобзарем, конем, кущем, місцем, морем, ножем, плечем, прізвищем, секретарем, слухачем; пирієм, роєм, солов’єм, урожаєм.
2. Закінчення -ям мають усі іменники середн. роду на -я: життям, змаганням, знанням, знаряддям, кіллям, листям, луб’ям, обличчям, піддашшям, роздоріжжям, щастям.
3. Закінчення -им мають в орудному відмінку:
а) Іменники — прізвища чол. роду твердої групи на -ов, -ев (-єв) , -ів (-їв) , -ин, -ін (-їн) : Бабкіним, Виноградовим, Звегінцевим, Ільїним, Ковалевим (від Ковалів) , Лесиним. Однак неслов’янські прізвища, які закінчуються на -ов, -ин, -ін, мають в орудному відмінку однини закінчення -ом: Бюловом, Дарвіном, Чапліном.
б) Іменники — географічні назви середн. роду із суфіксами присвійності -ов-, -ев- (-єв-), -ин- (-їн-), що відмінюються як прикметники: Горошине — Горошиним, Котелеве — Котелевим, Михалкове — Михалковим.
Але іменники — географічні назви чоловічого та середнього роду із суфіксами -ов, -ев (-єв) , -ів (-їв) , -ин, -ін (-їн) , що не відмінюються як прикметники, мають в орудному відмінку однини закінчення -ом: Бородіном, Голосієвом, Києвом, Лебедином, Орєхово-Зуєвом, Псковом, Святошином, Харковом.
милана мищенко
Знаток
(307)
7 лет назад
Орудний відмінок (інструменталіс) - відповідає на питання «Ким?» , «Чим?» , означає засіб, інструмент, яким робиться дія:
* Немов снігом за шкуру сипнуло.
* Крим відомий гарними краєвидами.
В орудному відмінку однини іменники другої відміни мають закінчення -ом, -ем (-єм) і -ям, -им.
1. Закінчення -ом мають усі іменники чол. та середн. роду твердої групи, -ем (після голосного та апострофа — -єм) — іменники чол. та середн. роду мішаної та м’якої груп (крім іменників середн. роду, що закінчуються на -я) : майстром, містом, робітником, селом; бійцем, кобзарем, конем, кущем, місцем, морем, ножем, плечем, прізвищем, секретарем, слухачем; пирієм, роєм, солов’єм, урожаєм.
2. Закінчення -ям мають усі іменники середн. роду на -я: життям, змаганням, знанням, знаряддям, кіллям, листям, луб’ям, обличчям, піддашшям, роздоріжжям, щастям.
3. Закінчення -им мають в орудному відмінку:
а) Іменники — прізвища чол. роду твердої групи на -ов, -ев (-єв) , -ів (-їв) , -ин, -ін (-їн) : Бабкіним, Виноградовим, Звегінцевим, Ільїним, Ковалевим (від Ковалів) , Лесиним. Однак неслов’янські прізвища, які закінчуються на -ов, -ин, -ін, мають в орудному відмінку однини закінчення -ом: Бюловом, Дарвіном, Чапліном.
б) Іменники — географічні назви середн. роду із суфіксами присвійності -ов-, -ев- (-єв-), -ин- (-їн-), що відмінюються як прикметники: Горошине — Горошиним, Котелеве — Котелевим, Михалкове — Михалковим.
Але іменники — географічні назви чоловічого та середнього роду із суфіксами -ов, -ев (-єв) , -ів (-їв) , -ин, -ін (-їн) , що не відмінюються як прикметники, мають в орудному відмінку однини закінчення -ом: Бородіном, Голосієвом, Києвом, Лебедином, Орєхово-Зуєвом, Псковом, Святошином, Харковом.