Допоможіть знайти художні засоби у вірші!!!!

У медитації «Вчись у природи творчого спокою» світ природи постає у динаміці, своїй красі та поезії. «Вересневі дні», «озеро, проросле осокою» , журавлі, які відлітають у вирій, сама осіння атмосфера викликають рефлексії ліричного героя. У його візії поетично співвідносяться два начала буття: людина і природа. Хоча вони й споріднені, але пов’язані двояко: прямо — від природи до людини, обернено — від людини до природи. Це зв’язки не формальні, а символічні, духовні. Змальована велична в пору дозрівання й закономірностях осінь символізує стан духовної зрілості. Плужник вірить у цілющу силу й розум природи, тому що в ній немає манівців, які перестрівають людину на шляхах пошуків істини:

Вчись у природи творчого спокою

У дні вересневі. Мудро на землі,

Як від озер, порослих осокою,

Кудись на південь линуть журавлі.

Стилістично ця поезія нагадує неокласичний стиль М. Рильського, до художніх шукань якого Плужник придивлявся. Поет майстерно використовує звукопис у першій строфі: ри ро оро ере ро ер оро ра, за допомогою якого відтворюється і звукова наповненість, і плинність картин вересневих днів, яку завершує ключ журавлів, що линуть у небі над чудовою осінньою землею. Особливою експресією наповнюються наказові форми дієслів, адже нарататор (передбачуваний адресат) — учень, якому «негоже не шанувати визнаних взірців» : вчись у природи, вір і наслідуй, які пов’язують смислову організацію тексту в цілість. Риторичне запитання «Бо хто ж твоїй науці допоможе / На певний шлях ступити з манівців? » стає кульмінацією ліричного сюжету, виконує функцію своєрідного емоційного пуанту твору